Отже, психологічно інтроекція є процесом асиміляції (див. асиміляція), проекція ж – процесом дисиміляції. Інтроекція означає уподібнення об’єкта суб’єкту, проекція ж, навпаки, – відрізнення об’єкта від суб’єкта за допомогою перекладання деякого суб’єктивного змісту на об’єкт. Інтроекція є процесом екстраверсії, тому що для асиміляції об’єкта необхідна емпатія і наділення об’єкта лібідо. Можна виокремити пасивну і активну інтроекцію; перша проявляється, поміж іншого, при лікуванні неврозів в явищі переносу (див.) і взагалі у всіх випадках, коли об’єкт здійснює на суб’єкта безумовний вплив; до другої належить емпатія як процес адаптації.
Карл Густав Юнг