Поліетиленові пакети одноразові типу "майка" - куди здати у Львові

Група у Фейсбуці - www.facebook.com/groups/plastic.bag.lviv

15.03.2018. Допис. Маю інформацію, що міністерство екології почало видавати великі квоти на ввезення поліетиленових відходів як вторсировини з-за кордону на територію України. Почали в великих кількостях ввозити поліетилен за ціною, що прямує до нуля. Як наслідок поліетиленова вторсировина в Україні впала в ціні вдвічі, пункти прийому відмовляються приймати поліетилен в бізнесу і в населення. Хтось непогано заробляє на імпорті поліетиленових відходів, але тепер весь вітчизняний поліетилен опиняється на сміттєзвалищах.
Віктор Католик Проблема в тому, що тепер наші підприємці не беруть українську плівку, бо німецька дешевша. Вже отримав повідомлення від декількох друзів, які підтвердили, що пункти прийому припинили закупівлю поліетилену.
Евгения Аратовская Так і є. Поліетилен у внутрішніх заготовельників дорожчий, а збір імпортних фінансують виробники тари та упаковки (ті, що в Європі), тому і ціна в них така.

Пункти прийому - Львів

●вул.Балабана, 24 (бічна вул.Куліша, за готелем Львів). Кульки повинні бути чисті, посортовані по кольорам. Приймають весь поліетилен, що тягнеться, а також харчову плівку.

Чому білу ПЕТ пляшку не переробляють?

Мабуть багато хто помічав, що ПЕТ пляшку білого кольору неможливо здати в пункт прийому вторсировини. Звичайну прозору ПЕТ пляшку приймають, а непрозору — ні!

Ми вирішили дізнатися чому?

Виявилося, що навіть власники приймальних пунктів та підприємства, які заготовляють вторсировину, часто не знають відповіді на це питання. Ми отримали найфантастичніші припущення, на кшталт — у пляшках міститься хлор(ПВХ полімер) або навіть свинець(свинцеві білила). Тому переробка такого полімеру є невигідною — бо нікому не потрібні небезпечні вторинні гранули, які не можна використати для виробництва нових товарів.

Паливо з пластику

  У Миколаєві в Національному кораблебудівному університеті розробили технологію переробки полімерів (пластику) на паливо. За словами керівника проекту доктора технічних наук Бориса Тимошевського, проект готові були запускати в промислових масштабах ще в 1997 році.

В установці, створеній миколаївськими вченими, пластик нагрівається й плавиться. Потім суміш проходить через спеціальні фільтри, очищується від технічних домішок і відправляється в реактор крекінгу. В результаті отримується „штучна нафта” - суміш рідких вуглеводнів, яку потім можна відправити на нафтопереробний завод. А можна „приготувати” її так, що вона буде максимально подібна до дизельного пального, яке можна просто використати на ТЕС.

Важлива перевага миколаївської технології полягає у можливості використання несортованого пластику. Крім того, він не обов’язково має бути дуже чистим: упаковки від кетчупу чи пляшки від олії мити не потрібно, оскільки рештки харчових продуктів переробляються. Не можна використовувати лише пластмасу з великим вмістом хлору, фтору й брому. Але її мало в побутових відходах, адже це переважно кабельна продукція. Сам процес переробки мінімально впливає на навколишнє середовище.

Пластикові покришки на протези для учасників АТО

Молодь з особливими потребами Карітасу Львова посортувала близько трьох тонн кришечок на протези для учасників АТО

 Вже понад чотири місяці користувачі проекту «Центр дозвілля і соціальної реабілітації для молодих людей з особливими потребами» збирають і сортують за кольорами кришечки з-під харчової тари, що йдуть на вторинну переробку. За цей час було зібрано близько трьох тонн кришечок. За кожен кілограм кришечок завод-переробник вторсировини перераховує 10 гривень на протези бійцям, учасникам антитерористичної операції на Сході України.

{jcomments off}Шлях пляшки: куди потрапляє пластик, який сортують львів’яни

Кожного разу, викидаючи сміття, ми робимо вибір: сортувати його чи не сортувати. Дехто вважає, що розподіляти побутові відходи у різні контейнери – даремна трата часу, адже все і так у підсумку опиниться на сміттєзвалищі. Журналісти Tvoemisto.tv вирішили прослідкувати, куди насправді потрапляє пластик зі смітників, а також дізналися, як львів’яни можуть економити, привчивши себе сортувати непотріб.

Крок 1: від помешкань – до контейнерів

У 2010 році в місті запровадили роздільний збір побутових відходів за чотирма фракціями: загальне сміття, скло, папір і пластик. Відтоді у львівських дворах почали з’являтися контейнери з відповідними написами та закликами викидати сміття окремо.