Барбара Скарґа

«На початку було Слово»

Barbara Skarga, “Na początku bylo slowo”

           Серед розмаїття понять, тісно пов’язаних із часом і проблемами, дотичними до часу, поняття початку займає особливе місце. В Біблії читаємо: на початку було Слово. Ті ж, що досліджували, чим є час, одразу ж ставили питання, чи існував він вічно, а якщо ні, то як міг заіснувати, в результаті яких подій чи волі, і, де треба шукати мить його зародження. Ці питання ставили і Платон, і Плотин, і багато інших, починаючи свої роздуми із радикального протиставлення часу вічності. Бо те, що найвище – вічне, а вічність поза часом, вона – як писав Платон – і не була, і не буде. Звідси висновок, що час повинен мати свій початок. Чи є він справою божественного деміурга, чи виник, як того хотів Плотин, разом із душею, що постійно прагне дати світові те, чого йому бракує, тому рухається до кращого, створюючи «потім» і «пізніше»; чи запанував із волі Бога у мить створення світу – час постійно перебував у центрі зацікавлень філософії. І разом із ним його елементи: вчора і завтра, було, є і буде, та їхні найвіддаленіші межі, початок та імовірний кінець.

Костянтин Родигін, аспірант кафедри філософії  Донецького національного університету

 ФЕНОМЕН АЛХІМІЇ ЗАХОДУ

В КООРДИНАТАХ НАУКИ, МИСТЕЦТВА ТА ФІЛОСОФІЇ

 У статті розглянуто низку дефініцій Західної алхімії, проаналізовано її принципові трактування алхіміками та дослідниками.Показано, що терміни «наука», «філософія» та «мистецтво» рівноправно фігурують у дефініціях цього соціокультурного феномена, а їх зміст та межі в дискурсі алхімії є лабільними. Автор стверджує нееклектичний характер алхімічної єдності «фізики» й «містики», який, однак, не виключає поляризації трактувань герметичного мистецтва екзотеричними дослідниками та власне алхіміками, що зберігається до сьогодення.

 Ключові слова: алхімія, наука, філософія, мистецтво, синкретизм, «фізика» і «містика».

Ярослава Шекера, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

 ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ БУТТЯ МИТЦЯМИ ЧАНЬ

(НА ПРИКЛАДІ КИТАЙСЬКОГО ПОЕТА VIII ст. ХАНЬ ШАНЯ)

 Досліджено особливості сприйняття довкілля і місця особистості в ньому буддійськими поетами-монахами доби Тан (VІІ-Х ст.). Проаналізовано низку поезій Хань Шаня, розкрито специфіку його чаньської «практики», що постає як не-практика і не-зосередження; показано, як саме через розумове осмислення власної сутності така практика привела поета до чистого споглядання довкілля.

Ключові слова: буддизм, чань, не-практика, споглядання (медитація), художній образ.

Олександр Вознюк, кандидат педагогічних наук, доцент, докторант кафедри педагогіки Житомирського державного університету ім. І. Франка 

ГУМАНІТАРНЕ ЗНАННЯ ЯК ЧИННИК

ЗМІНИ ТРАДИЦІЙНОЇ НАУКОВОЇ ПАРАДИГМИ

На основі універсального теоретико-методологічного принципу, який базується на універсальній синергетичній парадигмі розвитку та теорії синтезу знань,аналізується розвиток гуманітарного знання в сучасну епоху, що виявляє перехід від традиційної субстратно-речовинної до субстанціонально-польової парадигми пізнання. Подаються головні аспекти зазначеної парадигми.

Ключові слова: гуманітарне знання, традиційна наукова парадигма, універсальна синергетична парадигма розвитку, субстратно-речовинна та субстанціонально-польова парадигми пізнання.