ВОЛОДИМИР ШМАКОВ І ЙОГО ВЧЕННЯ ПРО СИНАРХІЮ ТА ПНЕВМАТОЛОГІЮ

Шмаков Володимир Олексійович (1887, Москва - 1929, Аргентина) – є творцем власної філософської концепції, яку він назвав пневматологією. Основний зміст філософії В. А. Шмакова – розкриття закону синархії як «основного закону Буття» на основі вчення про сполученість двоїстої ієрархії ноуменальних монад та феноменальних множин. Згідно з Шмаковим, закон синархії у свідомості людини проявляється через триєдність пневматологічних категорій: містика, розум, воля.

Сучасні представники школи мартиністів-розенкрейцерів вважають, що Володимир Шмаков розвинув свою езотеричну філософську концепцію «пневматологія», осмисливши все те, що було передано йому в мартиністсько-розенкрейцерській школі, до якої, згідно їхніх тверджень, він належав.

У роботах Володимира Шмакова є цілком виразний слід впливу праць Сент-Іва д'Альвейдра (Alexandre Saint-Yves d'Alveydre). Так, наприклад, він широко користується його концепцією про синархію, тобто про всеєдність трансцендентального (Духу) і про загальну ієрархічність буття. Сент-Ів д'Альвейдр був одним із наставників Жерара Анкосса , більш відомого як Папюс (Gérard Encausse alias Papus). Володимир Шмаков робить чіткий поділ між феноменальним світом і світом, в якому перебувають ноумени (тобто ідеї). Останній вважає самодостатнім, і співпереживання його ідеям вважає чинником необхідним розуміння істини. Істиною при цьому він називає те знання, яке є позачасовим і належить всьому людству, або, точніше, його представникам, які цього знання можуть удостоїтися.

КНИГИ ВОЛОДИМИРА ШМАКОВА

ОСНОВИ ПНЕВМАТОЛОГІЇ. ТЕОРЕТИЧНА МЕХАНІКА СТАНОВЛЕННЯ ДУХУ

ЗАКОН СИНАРХІЇ І ВЧЕННЯ ПРО ДВОЇСТІСТУ ІЄРАРХІЮ МОНАД І МНОЖИН

ПАПЮС. СТАТТЯ "АНАРХІЯ І СИНАРХІЯ"