Гуна

Гуна (санскр. गुण guṇa).

“Нитка”, “волокно”; якість, характер, властивість; виділяють три гуни (способи дії) Природи, три якості матерії: тамас, раджас і саттву;  нитка, шнурок (яка прив’язує дух); оскільки три гуни належать первинній природі Пракріті, то вони називаються аджа, ненароджені.  _{Шрі Ауробіндо,  Теософський словник}

Космічна сила, одна з трьох фундаментальних якостей природи. _{Раммурті Мішра}

Якість, породжена природою; цей термін традиційно трактують як “якість природи”, хоч його значення ближче до філософського поняття “модус”; це швидше “стан”, ніж “якість”. _{Шрі Свамі Шівананда}

Якість матеріальної природи.  _{Шрі Нітьянанда}

Гунават (санскр. गुणवत् guṇavat). “Володіння гунами”, езотерична або таємна наука, знання; синонім до гух’я від’я.  _{Теософський словник}

Гунамайя (санскр. गुणमय guṇamaya). Створений або сповнений якостей або атрибутів. _{Шрі Свамі Шівананда}

Гунасам’я (санскр.) Стан рівноваги трьох гун; Вищий Абсолют. _{Шрі Свамі Шівананда}

Гунатіта (санскр. गुणातीत guṇātīta). За межами гун; свобода від гун; той, хто подолав три гуни. Чиста свідомість, що є володарем гун, космічних сил природи. _{Шрі Свамі Шівананда, Шрі Ауробіндо}

Гунашрая (санскр. गुणाश्रय guṇāśraya). Матерія, субстанція; залежний від гун; той, що відповідає гунам. _{Шрі Свамі Шівананда}

Гуні (санскр. गुणी guṇī). “Добродушний, доброзичливий”; володар якості або якостей. _{Шрі Свамі Шівананда}